Протокол мультиплексора сетевого адаптера что это. Битва під Крутами План Вступ Передісторія Розклад сил Формування загонів Хід битви Вшанування Пам'ятник - «Пам'яті тридцяти» Джерела і література Вступ Битва під Крутами — битва 16 (29) січня 1918 року на залізничній станції поблизу селища Крути за 130 кілометрів на північний-схід від Києва: бій тривав 5 годин між 4-тисячною більшовицькою армією Михайла Муравйова та 300-ми національно-свідомими київськими студентами, що захищали підступи до Києва. У перебігу військових дій битва вирішального значення не мала, — та у свідомості багатьох особливого значення набула завдяки героїзму української молоді, яка загинула в нерівному бою біля Крут. На похороні у Києві біля Аскольдової могили президент Михайло Грушевський назвав юнаків, які загинули в нерівній боротьбі, героями, а поет Павло Тичина присвятив героїчному вчинку вірш. Десятиліттями історія битви або замовчувалась, або обростала міфами і вигадками, як в закордонній, так і у вітчизняній історіографії. Лише згодом, у 2006 році на місці битви встановлено пам'ятник i у 80-ті роковини битви монетним двором випущено в обіг пам'ятну гривню. Схема битви виконана сотником С.

1. Реферат На Тему Бій Під Крутами
2. Скачать Реферат На Тему Бій Під Крутами
3. Скачати Реферат На Тему Бій Під Крутами
4. Бій Під Крутами Реферат Скачати

Реферат На Тему Бій Під Крутами

Бій під Крутами Радянсько-українська війна: схема бою, виконана сотником Сергієм Горячком. Готовая Презентация на тему: Бій під Крутами. У нас вы можете скачать, заказать, купить работу.

Передісторія 1.1. Розклад сил Неоголошена війна Радянської Росії проти УНР розпочалася в половині грудня 1917 року, а з проголошенням Четвертим універсалом незалежності України Центральною Радою УНР, 22 січня 1918 року країна опинилася у фактичному стані війни з більшовицькою Росією. «Маніфестом до українського народу» Володимир Ленін дав зрозуміти, що Радянська Росія не змириться з існуванням незалежної України, — та що більшовики передбачали поширення революції і на терени України. 12 грудня 1917 року Всеукраїнський з'їзд Рад у Харкові проголосив Україну радянською республікою і вже в половині грудня надходила військова і інша допомога більшовицьким силам в Україні. Під командуванням Антонова-Овсієнка 20-30 тисяч більшовицьких загонів прямували на схід України, а з північного сходу наступав загін Михайла Муравйова. Незважаючи на те, що загін звано Східним фронтом, він складався із більш шести тисяч чоловік, переважно московських і петроградських червоногвардійців та матросів Балтійського флоту. З кінцем грудня 1917 року радянську владу вже було встановлено у Харківській, Катеринославській та Полтавській губерніях.

На черзі був Київ. Загальне командування операцією по здобуттю столиці здійснював Михайло Муравйов; більшовицьке угрупування під його особистим керівництвом нараховувало до 6 тис. Чоловік, мало кулемети і артилерію.

Наступ на місто більшовицькі війська вели двома групами: одна по залізниці Харків-Полтава-Київ, друга у напрямі Курськ-Бахмач-Київ. Тим часом із майже 300 000 війська, яке було прихильним до Центральної Ради ще літом 1917 до січня 1918 кількість військ вірних УНР зменшилася до близько 15,000 чоловік по всій країні. Історики звертають увагу на здеморалізований стан українських військ, на їх стомленість війною —а передусім на відмінну систему революційних агітаторів у складі більшовицьких військ, які схиляли на свій бік цілі загони армії УНР. Іншою загрозою для УНР, до речі, була велика кількість більшовицьких прихильників по країні, навіть у Києві. Вирішальним для долі битви під Крутами і реально загрозливим для уряду УНР було і більшовицьке повстання на заводі Арсенал, яке успішно придушено. За таких умов єдиною надією і опорою Центральної Ради осталась патріотично настроєна студентська молодь Києва, яку і залучено на захист столиці України.

Найкраще цю ситуацію описав Володимир Винниченко у своїй книзі «Відродження нації»: «Це була війна впливом Наш вплив був менший. Він був уже остільки малий, що ми з великими труднощами могли складати якісь невеличкі більш-менш дисципліновані частини й висилати їх проти більшовиків. Більшовики, правда, теж не мали великих дисциплінованих частин, але їхня перевага була в тому, що всі наші широкі маси солдатства не ставили їм ніякого опору або навіть переходили на їхній бік, що майже все робітництво кожного міста ставало за ними; що в селах сільська біднота явно була більшовицька; що, словом, величезна більшість самого українського населення була проти нас. Єдиною активною мілітарною нашою силою була наша інтелігентна молодь і частина національно-свідомого робітництва, яке гаряче стояло за українську державність, розуміючи за нами ту державність так само, як і ми її розуміли» 1.2.

Формування загонів У Четвертому Універсалі уряд УНР закликав до боротьби з більшовицькими військами — а вже 5 січня 1918 р. На зборах студентів молодших курсів Київського університету св. Володимира і Українського народного університету було ухвалено створення студентського куреня Січових Стрільців. Незабаром з'явилося у київських газетах звернення до українського студенства.

«За волю України. Полеглим синам в бороні під Крутами» — київський плакат 1918 року Звернення до «До українського студентства» («Нова Рада» з 11 січня 1918 р.): «Прийшов грізний час для нашої Батьківщини. Як чорна гайворонь, обсіла нашу Україну російсько-»большевицька' грабіжницька орда, котра майже щодня робила у нас нові захвати, і Україна, одрізана звідусіль, може врешті опинитись в дуже скрутному стані. В цей часУкраїнська фракція центру Університету св. Володимира кличе студентів-українців усіх вищих шкіл негайно прийти на підмогу своєму краєві і народові, одностайно ставши під прапор борців за волю України проти напасників, які хочуть придушити все, що здобуто нами довгою, тяжкою героїчною працею. Треба за всяку ціну спинити той похід, який може призвести Україну до страшної руїни і довговічного занепаду. Хай кожен студент-українець пам'ятає, що в цей час злочинно бути байдужим Сміливо ж, дорогі товариші, довбаймо нашу скелю і йдімо віддати, може, останню послугу тій великій будові, яку ми ж самі будували — Українській державі!

Бой под Крутами Основной конфликт: Схема боя под Крутами Дата Место возле, ( ) Причина Наступление советских войск на территорию. Итог Победа советских войск. Временная задержка наступления советских войск. Противники Командующие Силы сторон Отряд УНР — до 420 человек:. 250 офицеров и юнкеров 1-й Украинской военной школы;.

118 студентов и гимназистов из 1-й сотни Студенческого куреня;. около 80 местных добровольцев;. 16 пулемётов;. одно орудие, установленное на железнодорожной платформе. Берзина (2-я революционная армия):.

всего ок. 3000 человек.

артиллерийская батарея;. бронепоезд. Потери убитыми, ранеными, пропавшими без вести, пленными — 250300 бойцов и 10 офицеров точных данных нет.

Бой под Кру́тами ( Бій під Кру́тами) — вооружённое столкновение, произошедшее 16 на железнодорожной станции в районе села (130 км к северо-востоку от, 18 км восточнее ) между отрядом под командованием и вооружёнными формированиями, пытавшимися остановить его продвижение к Киеву. Хотя этот бой не сказался на последовавшей военной кампании, события обросли мифами, гипертрофированными оценками и искажениями фактов. В украинской историографии, публицистике, художественной литературе и политике бою приписывают особое значение, представляя его как пример героической борьбы украинской молодёжи, не пощадившей жизни ради независимости своей родины. Содержание.

Ход событий Достоверное историческое описание событий боя, произошедшего 29 января 1918 года, отсутствует. Версии сторон, как и самих участников событий, противоречивы. По версии историка Валерия Солдатенко, утром 16 наступавший на Киев советский отряд в районе железнодорожной станции Круты был обстрелян занявшими оборону киевскими юнкерами и студентами, поддержанными огнём одного (по другим версиям, двух) орудий, что привело к значительным потерям среди наступавших. Через некоторое время часть оборонявшихся отступила, но продвижению наступавших помешало то, что оборонявшиеся разобрали железнодорожные пути. В связи с начавшейся сильной метелью часть отступавших заблудилась (по другой информации, это был разведывательный отряд оборонявшихся, который вернулся на станцию, не зная, что она уже оставлена украинскими отрядами), была захвачена в плен и расстреляна.

Историк Солдатенко писал и о другой группе бойцов, взятых в плен на станции Круты — о восьми раненых, отправленных в Харьков, где они бежали из госпиталей, куда их устроили на лечение. По информации военного историка Ярослава Тинченко, со стороны УНР в бою участвовали 420 человек: 250 офицеров и юнкеров 1-й Украинской военной школы, 118 студентов и гимназистов из 1-й сотни Студенческого куреня, около 50 местных вольных казаков — офицеров и добровольцев. В ходе боя погибло лишь несколько человек; остальные, забрав с собой тела погибших, отступили к эшелонам и уехали в Киев, и лишь один взвод из студенческой сотни в составе 34 человек по собственной оплошности попал в плен уже после боя. Шестеро из них были ранены. Их посадили в поезд, отправили в Харьков и впоследствии отпустили. 27 оставшихся бойцов студенческого отряда, а также двое обнаруженных на самой станции офицеров были расстреляны наступавшими.

Найденные останки офицеров свидетельствуют, что перед смертью их подвергали истязаниям. Потери сторон. Информация должна быть, иначе она может быть поставлена под сомнение и удалена. Вы можете эту статью, добавив ссылки. Эта отметка установлена 6 февраля 2018 года. Количество погибших из числа оборонявшихся оно оценивается по-разному. Приводит поимённый список 11 погибших студентов, хотя и говорит, что кое-кто из них погиб ранее; кроме того, 27 пленных (по данным Ярослава Тинченко — 29) были расстреляны в знак мести за гибель трёхсот советских бойцов.

В 1958 году в издательстве «Шлях молоді» (Мюнхен и Нью-Йорк) были напечатаны результаты 40-летнего исследования С. Збаражского «Крути.

Скачать Реферат На Тему Бій Під Крутами

У 40-річчя великого чину 29 січня 1918 — 29 січня 1958». В нём поимённо названы 18 человек, похороненных на в Киеве, хотя известно, что в Киев отступающие войска УНР привезли тела 27 человек, убитых в том бою. Потери нападавших оцениваются по-разному, но документальных источников, подтверждающих какую-либо из версий, исследователями не найдено. Похороны погибших В марте г., после того как с помощью австро-германских оккупационных войск возвратилась в Киев, близкие и друзья погибших поставили вопрос об их. История быстро сделалась достоянием широкой общественности, а также предметом политических споров внутри. Оппозиция использовала бой под Крутами как предлог для критики Центральной рады, её управленческой и военной несостоятельности. Именно тогда впервые были обнародованы сведения о «сотнях погибших», которые так и не были документально подтверждены.

В свою очередь, правительство УНР использовало данные события для поднятия настроений. Так, на заседании Малой Рады, глава УНР предложил почтить память погибших под Крутами и перезахоронить их на Аскольдовой могиле в Киеве. Многолюдные похороны состоялись 1918 г. На заупокойную службу собрались их родные, студенты, гимназисты, воины, духовенство, хор под руководством А.

Кошица, множество киевлян. С траурно-торжественной речью обратился к собранию Михаил Грушевский В на Аскольдовом кладбище, по данным тогдашней прессы, было опущено 18 гробов. Мемориал. Монумент и символическая могила погибших героев Крут во время проведения торжественной церемонии 29 января 2011 года —, посвящённый бою под Крутами.

В его состав входит монумент, символическая могила-курган, часовня, озеро в форме креста, а также музейная экспозиция, расположенная в старинных железнодорожных вагонах. Мемориал находится возле села Памятное Борзнянского района Черниговской области.

Ещё с начала 1990-х годов украинские власти рассматривали планы возвести большой монумент в Крутах, в дополнение к существующему малому мемориалу на Аскольдовой могиле в Киеве. Однако только в 2000 году архитектор Владимир Павленко начал проектировку памятника. 25 августа 2006 года «Мемориал памяти героев Крут» на железнодорожной станции Круты был официально открыт президентом Украины Виктором Ющенко. Автор мемориала, Анатолий Гайдамака, представил памятник как насыпной курган высотой 7 метров, на котором была установлена 10-метровая красная колонна. Красная колонна символизирует схожие с ней колонны, где училось большинство погибших студентов.

Возле подножия кургана была построена часовня, а рядом с памятником создано искусственное озерцо в форме креста. В 2008 году мемориал дополнили семью железнодорожными вагонами и открытым вагоном-платформой военного эшелона. Установленные вагоны схожи с теми, в которых участники боя отправились на фронт. Внутри вагонов расположен мини-музей с оружием времён Гражданской войны, а также предметами быта солдат, фронтовыми фотографиями и архивными документами. Иллюстрации. Тинченко Ярослав.

// Обозреватель. Кияни. — 2005. — 27 сентября. Проверено 31 января 2013. 2 февраля 2013 года. // Поділля: газета. — Кам’янець-Под., 1918. — № 10. — 24 березня. — С. 3.

// Lікбез: Історичний фронт. — 2017. — 31 січня. (укр.) Литература. (укр.) //: журнал. — 2008. — № 2 (479). — С.

Скачати Реферат На Тему Бій Під Крутами

Нагірняк А. (укр.) // Humanities & Social Siences 2009 (HSS-2009), 14-16 May 2009, Lviv, Ukraine: сборник докладов. — Львов: Национальный университет «Львовская политехника», 14—16 мая 2009. — С. / Упорядники: О. М. Любовець та ін. — К.: ДП НВЦ «Пріоритети», 2013. — 288 с. —.

Бій Під Крутами Реферат Скачати

(укр.) Ссылки. Солдатенко Валерий. // № 3. — 2006. — 27 января. Проверено 30 января 2013. 2 февраля 2013 года.